Завдання для Гайгая - українські народні

Один чоловік мав доброго та працьовитого сина. Якось парубок вирішив помандрувати світом, побачити, як люди в інших краях живуть.

Зібрав чоловік сина в дорогу та пішов проводжати. Зупинившись на узліссі, батько тяжко зітхнув:

– Чи побачу тебе ще колись? Гай-гай!

Тільки вимовив це слово, як повіяв сильний вітер і з’явився дивний чоловік у чорному вбранні.

– Я тут! – озвався він.

– А ми тебе й не кликали, – здивувався батько.

– Я – господар усіх нечистих сил, на ім’я Гайгай, – мовив незнайомець. – Куди зібралися?

Парубок розповів про свою мрію.

– Йди служити до мене, – запропонував Гайгай. – Заробиш мішок золота та здійсню найзаповітніше бажання.

Хлопець одразу ж погодився на таку спокусливу пропозицію. Попрощавшись із батьком, він зі своїм новим господарем розчинився в повітрі.

Несподівано мандрівники опинилися біля розкішного палацу. Гайгай показав хлопцеві будинок, а потім завів до кімнати й наказав:

– Тут і житимеш. Робота в тебе нетяжка: не виходити за поріг. На столі завжди буде їжа, тож із голоду не загинеш. Окрім того, не повинен митися, стригтися та голитися. Якщо витримаєш рік, отримаєш те, про що мріяв. То як?

Парубок погодився. Тоді Гайгай залишив його на самоті. Важко було хлопцеві всидіти в чотирьох стінах, але мусив терпіти. За рік з’явився господар і запропонував:

– Хочеш оженитися на царівні?

– Було б добре, – засміявся парубок. – Тільки хто за мене такого піде?

– Це не твій клопіт. Але коли станеш царевичем, загадаєш завдання, яке б я не зміг виконати, інакше заберу в пекло!

Гайгай відвів хлопця до чарівної купелі, й за три дні парубок став таким гарним, що неможливо погляд відвести.

Побачивши красеня, царівна відразу ж закохалася і захотіла вийти за нього заміж.

Коли відгуляли весілля, Гайгай посадив молодих у бричку та привіз до палацу.

– Живіть тут, – мовив він, – а за три роки дасте доручення, яке б я не зміг виконати. – І зник.

Час пролетів неймовірно швидко. І ось, рівно за три роки в палаці з’явився Гайгай. Того дня жінка вдома сама господарювала:

– Чоловіка немає, а повернеться пізно. Якщо щось треба, то я зроблю.

– Дай завдання!

Царівна вирвала кучеряву волосину і простягнула Гайгаю:

– Мусить бути прямою, немов стріла!

Нечистий узяв волосинку за краї, легенько натягнув – і завдання виконане. Та тільки відпустив, вона, немов пружина, ще більше скрутилася. Що Гайгай не робив, нічого не виходило.

– Такий ти силач?! – засміялася жінка. – Тоненька волосина – й ту не зміг вирівняти!

Присоромлений нечистий зник назавжди, а молоді залишились жити в палаці.