Подертий кожушок - Марійка Підгірянка

В терню зайчик скакав,Кожушину розірвав:

Йде лисичку проситиКожушину зашити.

"Ой, лисичко, серденько,Заший кожух скоренько!""Десь ходив, нащось дер?

Ходи в дранті тепер!"Плаче зайчик сльозами,"Як я піду до мами?

Позич, кумо, хоч ниток,Сам зашию кожушок.

Будуть мама карати,Вже не пустять гуляти,Бо ся дуже обдер,Що ж учиню тепер?"А лисичка: "Га-га-га!

В мене пряжа дорога,В тебе тайстра порожня,Так, зайчику, не можна...

Не дам ниток без грошей,Легінику хороший.

Десь ходив, нащось дер?

Ходи в дранті тепер!"Прийшов зайчик до мами,Сплесла мама руками:

Що ти вчинив, маленький,Пропав кожух новенький!

"Мамко, любко, не бийте,Кожушину зашийте...

Бо ся дуже обдер,Що ж учиню тепер?"Мама синка не била,Кожушину зашила:

"По тернині не ходи,Кожушину не дери!""Вже не піду ніколи,Бо тернина поколе!"Зайчик очка обтерІ знов скаче тепер.