Сережка Восьми світів - Фіголь Анастасія

Люди прокинулися в новій реальності, де всі світи стали одним.

Колишні руїни тепер поєдналися з зеленими полями, нічне небо змінилося на ясне, а хаос упорядкувався. Люди, які раніше були під контролем або жили в ізоляції, тепер могли вільно пересуватися, взаємодіяти й розвиватися.

Серед них була і Олена, подруга Марини. Вона стояла на пагорбі, тримаючи щоденник своєї сестри.

— Ти все-таки зробила це, Марино, — прошепотіла вона, дивлячись на новий світ.

Однак ніхто не пам’ятав про існування Марини. Її жертва залишилася в історії як анонімна. Лише кілька людей, які були пов’язані із сережкою, відчували її присутність у новому світі.

Вісімка розпалася. Їхня сила більше не мала сенсу, адже тепер не було окремих світів. Але один із них, лідер, залишив собі завдання — знайти спосіб відновити контроль.

— Цей новий світ не триватиме довго. Баланс нестабільний, — сказав він, дивлячись на уламок сережки, який залишився в його руках.

   *   *   *   

Через роки у новій реальності почали з'являтися легенди про подорожню, яка пожертвувала всім, щоб зберегти баланс. У книгах і розповідях її називали по-різному: Хранителька, Мандрівниця, Об'єднувачка.

Олена стала однією з тих, хто збирав ці легенди. Вона подорожувала світом, розповідаючи людям про подвиг, який ніхто не пам'ятав, але всі відчували.

- Вона не залишила сліду в нашій реальності, але залишила слід у наших серцях, говорила Олена на одній із зустрічей.

І хоч Марина більше не існувала як людина, її свідомість жила у світі, який вона створила. Вона була в кожному подиху вітру, у кожному промінчику сонця, у кожній краплі дощу.

   *   *   *   

Маленька дівчинка на полі знаходить уламок сережки. Вона тримає його в руках і запитує:

Що це?

Голос, який звучить лише для неї, відповідає:

- Це ключ. Ти повинна вирішити, що робити далі.

Кінець