ТІнІ СицилІЇ - Sancho Pansa
Хлопці переглянулися між собою і нічого не відповівши сіли на диван поруч з Пальохіо, під час розмови хлопці застережливо спостерігали за Антоніо дізнавшись про нього більше діалог дійшов до пропозиції, де Антоніо хотів об’єднатися і забрати всю територію Сицилії і курувати разом, на що Пальоха розсміявся і попросив його іти по добрій волі, бо він не буде проливати кров людей за якусь там територію. Зібравшись Антоніо виходячи з квартири сказав: «Мені шкода тебе Пальохіо, ох як шкода», після чого чоловік поїхав.
Влад попросив Пальохіо розповісти про цього Антоніо, Станіслав Пальохіо закурив сигару задумливо випустивши кільце диму, і звернувся до хлопців
— Антоніо Фрірен... Молодий, але надзвичайно небезпечний. Йому лише двадцять років, а за спиною більше жертв, ніж у багатьох босів за все життя. Жадібний, безжальний і холоднокровний. Цей хлопець готовий іти по головах, щоб отримати те, чого хоче Пальохіо зупинився, ненадовго замислившись, а потім продовжив: Розкажу вам одну історію. Якось він домовився про поставку зброї з одним із моїх людей. Вони зустрілися, все виглядало, ніби йде за планом. Але щойно зброя опинилася в руках його людей, Антоніо без жодного попередження розстріляв їх усіх. А потім.. Він не просто забрав зброю, але й спалив склади, щоб показати, що його не цікавлять навіть гроші — лише
демонстрація влади. Пальохіо глянув на Даніеля й Влада і з серйозним лицем сказав:
— Якщо він вирішив, що ти ворог, тебе не врятує ні логіка, ні домовленості. Він ніколи не залишає свідків, бо вважає страх найкращою валютою. З такими, як він, треба бути дуже обережними.
Потушивши сигарету бос ще раз попередив хлопців і наказав їм готвуати до найгіршого.
Тієї ж ночі Даніелю, хтось стукав в двері відкривши їх він побачив того самого Антоніо, який стояв з рушницею націлившись на хлопця і вистріливши. Прокинувшись в холодному поті Даніель почув, як йому хтось телефонує, піднявши слухавку в нього пор=просили під’їхати до бару без ніяких пояснень. Зібравшись, хлопець сів в машину, приїхавши туди він помітив що в барі окрім нього Пальохіо і Влад з Марією, яка на ту ніч повинна була працювати там, зайшовши в бар вони з нерозумінням, що сталося почули звук двигуна поглянувши в вікно вони побачили машину в вогні в якій сидів мафіозі, кричавши від болю чоловік в’їхав в стіну поряд з баром, через деякий час Пальохіо з Владом і Даніелем перевірили авто, чоловік був прив’язаний до керма, а гальма не працювали, тільки на капоті було написано «я говорив зо ти пожалієш», зрозумівши хто це зробив Пальохіо розізлився і наказав хлопцям їхати до порту.
Приїхавши хлопці побачили як більшість складів були в вогні, а людей вбивали прямо на очах у інших, відкривши вогонь по вбивцям, хлопці встигли врятувати п’ятнадцять чоловік, яких відправили додому, викликавши пожежників і поліцію, з якою вони мали гарні відносини, Даніель з Владом поїхали розповісти все Пальохіо. Зайдучи в бар і не встигнувши сказати ні слова, три машини зупиняється перед будівлею і з неї вилазять люди в чорному, встигнувши зреагувати Даніель відштовхує Марію за барну стійку в той час, як Влад бачить картину, що Даніеля прикриває своїм тілом Пальохіо, після обстрілу машини поїхали залишивши лиш безлад, Даніель отямившись запитав чи всі цілі, але побачив як Влад стримає пораненого боса, стоячи над ним Даніель не знав що робити, він просто сидів і плакав.
Через три дні Станіслава Пальохіо поховали, на похоронах було ціле місто, всі люди мафії і члени сім’ї. Пальохіо був героєм для багатьох людей Сицилії він не мав дітей, дружини, він мав тільки одного племінника Даніеля. Загинув Пальохіо в віці 49 років після чого на його місце прийшов новий бос мафії, Даніель Річчіо.
Стоявши ще пів години після того як всі пішли, Даніель пообіцяв, що любим способом помститься з дядька, в той час Влад попросив Марію відвести друга в машину, а сам докуривши сигарету подякував босу за все і попрощався з ним, Влад не любив водити машину але за ради друга сів за кермо і відвіз його додому де з ним залишилась Марія, а сам Влад поїхав до порту де куривши сигарку дивився, як працівники відбудовують склади і думав про майбутню долю сім’ї.
