Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України - Федір Олексійович Ярошенко

Відповідно до вимог інструкції Міністерства фінансів з підготовки бюджетних запитів головні розпорядники коштів державного бюджету забезпечують складання запитів для подання Міністерству фінансів з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у терміни та порядку, встановлені Мінфіном.

Відповідно до ст. 2 Кодексу бюджетний запит – це документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди. У підготовленому запиті має міститися: інформація стосовно проекту граничного обсягу видатків/надання кредитів головного розпорядника коштів бюджету на наступний бюджетний період (рік) у цілому за бюджетною програмою та за функціональною й економічною класифікаціями показників мережі, штатів і контингентів, що обслуговуються бюджетною установою. Визначаючи основну мету діяльності на черговий рік, головні розпорядники повинні відобразити результати фінансово-господарської діяльності попереднього року, що передує плановому, та середньострокову перспективу, а також навести детальні розрахунки та обґрунтування до них щодо потреби у бюджетних асигнуваннях на наступний рік. Форми розрахунків, порядок і методика їх вкладання щорічно визначаються Міністерством фінансів. При заповненні бюджетних запитів необхідно забезпечити реальне планування показників надходжень до спеціального фонду, враховуючи обсяги їх фактичного надходження у попередніх роках.

Форми складаються послідовно, тобто Форма-2 складається на підставі показників Форми-1, і лише після їх заповнення, в разі необхідності, заповнюється Форма-3.

Усі показники повинні бути відображені в тисячах гривень з округленням до десятої (наприклад: 52,8 тис. гривень).

Форми та характеристики бюджетних запитів – загального (Форма-1), індивідуального (Форма-2) та додаткового (Форма-3) – наведені нижче.

БЮДЖЕТНИЙ ЗАПИТ: загальний (Форма-1)

Форма-1 призначена для наведення узагальненого запиту по головному розпоряднику.

Вона передбачає: чітке формулювання основної мети діяльності, стратегічних цілей та завдань головного розпорядника, що спрямовані на досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку та визначені планами його діяльності на середньострокову перспективу; розподіл головним розпорядником обсягів видатків/надання кредитів загального фонду бюджету на відповідний рік та складання прогнозу видатків/надання кредитів загального фонду бюджету на наступні два роки в розрізі бюджетних програм/проектів; відповідальні виконавці та коди тимчасової класифікації видатків ( КТКВ).

У пункті 2 необхідно висвітлити мету діяльності головного розпорядника коштів та привести нормативно-правові акти, на підставі яких здійснюється його діяльність.

Мета діяльності головного розпорядника – це те, чого він намагається досягти шляхом реалізації всіх своїх бюджетних/галузевих програм.

При визначенні мети діяльності на рік необхідно керуватися такими критеріями:

1) слід ураховувати насамперед визначені нормативними актами пріоритетні напрями розвитку відповідної галузі;

2) формулювання повинно бути чітким та лаконічним;

3) мета має бути пов’язана з досягненням певного результату;

4) має охоплюватися вся діяльність головного розпорядника, але не повинно бути роздробленості та численності.

Крім того, необхідно вказати назву програми, номер та дату рішення міської ради про затвердження та внесення змін до неї.

Пункт 3 містить інформацію про взаємозв’язок стратегічних цілей головного розпорядника бюджетних коштів, визначених планами його діяльності на середньострокову перспективу, із бюджетними/галузевими програмами (проектами), що ним виконуються.

Стратегічні цілі головного розпорядника – це кінцеві результати діяльності, яких необхідно досягти і які встановлюються на виконання основної мети діяльності головного розпорядника.

При визначенні стратегічних цілей кожен головний розпорядник повинен виходити зі стратегічних цілей та пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, регіону та окремих галузей економіки, соціальної сфери, окреслених стратегічними і програмними документами. Так, необхідно врахувати положення Декларації цілей та завдань бюджету на відповідний рік (Бюджетної декларації), Програми діяльності Кабінету Міністрів України, проекту Державної програми економічного та соціального розвитку України та проекту прогнозу економічного та соціального розвитку України на середньостроковий та короткостроковий періоди. При цьому стратегічні цілі головного розпорядника мають бути оптимально визначені з огляду на можливі ризики виконання завдань соціально-економічного розвитку, не бути занадто віддаленими у часі та не залежати від інших причин, не пов’язаних із завданнями головного розпорядника.

Визначаючи стратегічні цілі, необхідно керуватися такими критеріями:

1) цілі мають бути встановлені для кожного виду діяльності головного розпорядника та відповідати їм;

2) досягнення цілі має бути оцінено за допомогою індикаторів;

3) повинен існувати чіткий зв’язок цілей з основною метою діяльності головного розпорядника;

4) цілі мають бути реалістичними (тобто досяжними за існуючих умов).

Кількість стратегічних цілей головного розпорядника не повинна перевищувати п’яти.

Бюджетні програми можуть бути спрямовані на досягнення як однієї стратегічної цілі, так і декількох. Наприклад, для галузі «Охорона здоров’я» можна визначити наступну ціль: «Підвищення рівня та збереження стану здоров’я населення», для галузі «Освіта»: «Формування нової якості освітніх послуг».

Пункт 4 містить інформацію про розподіл головним розпорядником граничного обсягу видатків/надання кредитів загального фонду бюджету на відповідний рік та прогноз видатків/надання кредитів загального фонду за бюджетними програмами/проектами на наступні два роки.

1. Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, на предмет його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу, у тому числі на підставі звітів про виконання паспортів бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.

2. На основі аналізу бюджетних запитів, що подаються відповідно до статті 35 цього Кодексу, Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України.

3. Міністерство фінансів України під час підготовки проекту Державного бюджету України розглядає та вживає заходів щодо усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів. Якщо узгодження не досягнуто, Міністерство фінансів України додає свій висновок з неузгоджених питань до