Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України - Федір Олексійович Ярошенко

Перший примірник розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами направляється (надсилається рекомендованим поштовим відправленням або подається нарочним) протягом 2-х робочих днів з дати його реєстрації уповноваженим органом до відповідного органу Державного казначейства, де відкрито рахунки підприємству, установі, організації, які допустили бюджетне правопорушення.

Другий та третій примірники розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами в такий самий термін і в тому самому порядку направляються установі-порушнику, розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня або відповідному фінансовому органу. Розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами направляється фінансовому органу лише у разі зупинення операцій за коштами місцевого бюджету.

Четвертий примірник розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами залишається в уповноваженому органі, який його склав.

Орган Державного казначейства в день надходження реєструє розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами в журналі реєстрації розпоряджень про зупинення операцій з бюджетними коштами, не пізніше наступного робочого дня після отримання розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами зупиняє відповідні операції і направляє уповноваженому органу корінець розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, із зазначенням дати його отримання та виконання.

Всі платіжні доручення, що надійшли до органу Державного казначейства після отримання розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, повертаються органом Державного казначейства без виконання установі, де виявлено бюджетне правопорушення, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних доручень у формі, визначеній Державним казначейством.

Зупинення операцій з бюджетними коштами не є підставою для відмови у реєстрації зобов’язань та фінансових зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

4. Підставою для відновлення операцій за рахунками розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів є:

– розпорядження уповноваженого органу про відновлення операцій з бюджетними коштами за формою, що додається;

– закінчення терміну, зазначеного в розпорядженні про зупинення операцій;

– закінчення терміну, встановленого ст. 120 Кодексу.

Розпорядження уповноваженого органу про відновлення операцій з бюджетними коштами складається і подається до органів Державного казначейства тільки у випадку, коли операції відновлюються до закінчення терміну, зазначеного в розпорядженні про зупинення операцій. Після закінчення терміну, зазначеного у розпорядженні або визначеного ст. 120 Кодексу, операції з бюджетними коштами відновлюються органами Державного казначейства без оформлення розпорядження про їх відновлення.

Розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами приймається уповноваженим органом, який прийняв розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, або установою вищого рівня на підставі доповідної записки посадової особи уповноваженого органу або інформації про усунення бюджетного правопорушення. Розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами складається в чотирьох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу, підписується керівником уповноваженого органу або його заступником, засвідчується печаткою та реєструється в уповноваженому органі.

Не пізніше одного робочого дня з дати отримання доповідної записки або інформації про усунення бюджетного правопорушення розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами направляється (надсилається рекомендованим поштовим відправленням або подається нарочним) до відповідного органу Державного казначейства, де відкрито рахунки установі-порушнику, розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів та установі-порушнику. Останній примірник розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами залишається в уповноваженому органі.

Доповідна записка про усунення бюджетних правопорушень повинна містити:

– назву підприємства, установи чи організації, на рахунках якого(ої) зупинено операції з бюджетними коштами;

– дату і номер розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами;

– підстави для відновлення операцій з бюджетними коштами (документальне підтвердження факту усунення бюджетного правопорушення).

Розпорядження про зупинення або відновлення операцій з бюджетними коштами, що надійшли до органу Державного казначейства протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження, а розпорядження, що надійшли після операційного часу, виконуються наступного робочого дня.

Відновлення операцій з бюджетними коштами на рахунках не позбавляє уповноважені органи права повторного застосування зазначених санкцій до цих самих розпорядників, одержувачів бюджетних коштів у разі виникнення нових бюджетних правопорушень.

Керівник уповноваженого органу, що прийняв рішення про зупинення або відновлення операцій з бюджетними коштами, відповідає за правильність, обґрунтованість, своєчасність прийняття цих рішень і направлення їх за належністю.

Рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 124 Кодексу.

1. Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.

2. Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

1. Вчинення порушень бюджетного законодавства, вказаних у п. 1-40 ч. 1 ст. 116 Кодексу, тягне бюджетну відповідальність у вигляді заходів впливу до учасників бюджетного процесу.

Оскільки зазначені порушення вчиняються діями чи бездіяльністю посадових осіб, як правило керівників відповідних установ-учасників бюджетного процесу, постає питання про їх особисту відповідальність. Однак посадові особи і взагалі фізичні особи не є суб’єктами бюджетної відповідальності хоча б тому, що бюджетні санкції, передбачені п. 2-8 ч. 1 ст. 117 Кодексу, можуть застосовуватися виключно до юридичних осіб – розпорядників та одержувачів коштів. Тому відповідальність посадових осіб в таких випадках можлива лише якщо їх дії чи бездіяльність утворюють склад іншого (небюджетного) правопорушення – цивільного делікту, дисциплінарного проступку, адміністративного правопорушення чи злочину.

2. Частина 1 ст. 121 Кодексу містить важливу вказівку на те, що посадові особи несуть відповідальність лише за наявності їх вини умислу чи необережності стосовно порушення бюджетного законодавства.

3. Частина 2 ст. 121 Кодексу розкриває коло можливих суб’єктів відповідальності – це керівники чи інші відповідальні посадові особи. Уточнення ознак суб’єкта відповідальності можливо лише в кожному конкретному випадку – залежно від характеру вчинених діянь.

4. Питання цивільної відповідальності в основному врегульовані Цивільним кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.