Тарас Григорович Шевченко

 Батько Тараса був кріпаком, а мати - домогосподаркою, яка рано відчула тяжкість життя після смерті чоловіка. Дитинство Тараса Шевченка було складним і тяжким. Він був кріпаком і не мав можливості отримати освіту. У своїй ранній молодості Тарас декілька разів був проданий з однієї родини в іншу, і кожен раз він переживав страшні переживання. Проте, не зважаючи на це, Шевченко відчував в собі потяг до мистецтва і займався малюванням, що в решті решт допомогло йому знайти своє покликання. У дитинстві Тарас дуже швидко навчився читати і писати, і, як більшість дітей того часу, працював на полях і пас худобу. За згодою батька він став учнем придворного іконописця, де вивчив техніку розпису та живопису. У 1831 році Шевченко познайомився з поетом та істориком Павлом Грабовським, який визнав талант хлопця та допоміг йому вступити до Петербурзької Академії мистецтв.

У 1831 році Шевченко був звільнений з кріпацтва завдяки петиції, яку подали відомі українські письменники та громадські діячі того часу. Звільнення з кріпацтва надало Шевченку можливість вступити до Петербурзької академії мистецтв, де він навчався живопису. Проте, не дивлячись на навчання, Шевченко продовжував писати вірші та розвивати свої літературні здібності. У 1840-і роки Шевченко став одним з провідних діячів українського національно-визвольного руху. У Петербурзі Шевченко зустрівся з видатними митцями, науковцями та літераторами того часу, такими як Тарганов, Гоголь, Жуковський та інші. Він став активним учасником українського національно-визвольного руху, що протистояв репресіям та дискримінації українського народу. Шевченко писав поезії, які відображали життя українського народу та його страждання, і виступав за його права та свободу.

 У 1847 році Шевченко був арештований і засланий в Сибір на 10 років за його національну та політичну діяльність.  Проте, Шевченко не здався і продовжував свою творчу діяльність у важких умовах. Протягом цього часу він продовжував писати та малювати, а його твори перетворилися на своєрідний символ національного визволення. Він займався живописом та літературою, зокрема писав вірші та прозу. У цей період Шевченко створив такі твори, як "Кобзар", "Заповіт", "Мина Мазайло", "Наймичка" та інші. Тарас Шевченко також активно займався боротьбою за права українського народу. Він співпрацював з різними організаціями та діячами, зокрема з Михайлом Максимовичем, Михайлом Драгомановим та іншими. Шевченко був активним учасником національно-визвольних змагань та боротьби проти царського режиму. Після повернення з депортації в Орську Тарас Шевченко провів більше року в Петербурзі, де зустрівся зі своїми друзями, мистецькими колегами та прихильниками. В цей період він був зайнятий не тільки літературною та художньою творчістю, а й вивченням історії, філософії та релігії. Шевченко відвідував лекції відомих вчених і письменників, зокрема, професора Київського університету Олександра Потебню. В цей період він написав декілька віршів, в тому числі "Марія", "Думи мої, думи мої...", "Сон" та інші.

З осені 1860 року самопочуття "Кобзаря" стрімко погіршувалося. З 24 на 25 лютого 1861 року вночі у поета був тяжкий приступ задишки. Поет помер о п'ятій ранку 26 лютого 1861 року, внаслідок паралічу серця.