Усі їхні секрети - Марта Кейс

Тож Дана подумки відклала у скарбничку гроші, які могла б витратити у кафе та пішла забирати авто. Міцний приземкуватий хлопець вивіз її автівку заздалегідь і вона стояла обабіч заїзду. Дана хотіла сісти всередину, але побачила щось на лобовому склі. Там лежав папірець, придавлений двірником.

Вона готувалась побачити якусь квитанцію чи рекламну листівку, але її очікуванням не судилось виправдатись. Коли Дана розгорнула аркуш, то мало не скрикнула від несподіванки. З невеличкого папірця на неї кинулись друковані літери, складаючись у питання:

«Думала, що втечеш від мене?»

Дана роззиралась навсібіч. Перехожі з подивом поглядали на знервовану жінку. Вона кинулась до хлопця, що вивіз її машину назовні, і, тицяючи папірцем в його груди, істерично питала:

— Звідки це взялось? Хто поклав? Звідки, скажіть мені!

— Не знаю. Ми вам точно нічого не залишали, — хлопець відступив на крок, остерігаючись знервованої жінки.

Долоня із папірцем спустошено опустилась додолу. Дані здавалось, що всі навколо дивляться на неї. Вона зім’яла аркуш і викинула його в смітник, який стояв поруч. Жінка ще раз кинула підозріливий погляд на хлопця і не знайшовши причин, аби сумніватись в його словах, швидко втекла геть.

Перед тим як сісти за кермо Дана оглянула свій автомобіль. Вона зазирала всюди, де міг причаїтись невгамовний псих, що вирішив зіпсувати їй життя. Лише після цього вона сіла в автівку й одразу зачинилась в ній. Серце тьохкало неначе в маленького колібрі. Шалений страх огорнув її, змушуючи хвилюватись за власне життя. І якщо ще зранку Дана грала у безстрашну амазонку, то надвечір усвідомила – хтось знає всі місця, де вона буває. Їй так хотілось повернути собі відчуття безпеки та контролю. Але десь ззовні на неї чатувала біда. Набагато страшніша, аніж вона могла собі уявити.